Renault Master II 1998-2010 Особливості гальмівної системи, рестайлінг кузова.

Історія 

Перша модель Renault Master була розроблена на французькому заводі компанії Renault. Ці виробничі потужності «Рено» традиційно поділяє з концерном Opel, якому пізніше продасть усі права на перше покоління автомобілів, котрі згодом почали продаватися під назвами Vauxhall Movano (у Великій Британії) та Opel Movano (у Європі). 

Основним конкурентом автомобіля виступали фургони Dodge та Fiat. Відгуки про «Рено Мастер» того часу свідчать, що у суперництві з «Фіатовськими» розвізниками модель очевидно програвала. Робота над новими варіантами автомобіля призвела до створення вантажівок В90 та В110, однак їх майже одразу продали компанії Volvo. Одна з них (B90 у форматі 4×4) взяла участь у ралі Париж - Дакар 1987 року. 

Друге покоління 1998-2010 роки

Друге покоління презентували широкому загалу у 1998 році, та вже у 1999 році воно отримало престижну нагороду на конкурсі «Краща вантажівка року». До цього власниками титулу International Van of the Year могли стати лише такі перевірені часом фургони як Fiat Ducato, що отримав цю премію чотирма роками раніше. Саме у другому поколінні «Рено Мастер» отримав риси, які притаманні йому і сьогодні. 
За рік до того між Renault та GM було укладено угоду про продаж на європейському ринку моделі Master під маркою Opel Movano. Проєкт почав втілюватися у життя у 1999 році, коли такі машини вперше з'явилися на європейському авторинку. З 2002 року Renault Master отримав ще й третє «втілення» — його почали продавати під маркою Nissan Interstar. Цікаво, що усі три автомобілі виготовляють на французькому заводі у місті Батіль, та відрізняються одне від одного не так вже й сильно — лише у певних зовнішніх рисах та комплектації.

Renault Master другого покоління випускають з низькою, середньою або довгою колісною базою — відповідно L1, L2 та L3. Варіантів за висотою даху також три, цей параметр маркується літерою Н. Таким чином, якщо автомобіль має позначку L3H3, перед вами Master з найдовшою колісною базою та найвищим дахом. Відповідно машина у модифікації L1H1 матиме мінімальні розміри.  

Гама модифікацій Master містить усі можливі варіанти, починаючи з «голих» шасі, фургонів та закінчуючи пасажирськими версіями (на 6, 9, 12 та 16 місць), та спеціальними шасі для встановлення автобусних кузовів. Загалом Master випускають у понад 100 різних модифікаціях, з повною вагою від 2,8 до 3,5 тонн. Найважчі версії мають позаду двоскатну ошиновку (Master Propulsion).

Конструкція «Мастер» на початку 2000-х була для свого часу досить передовою. Передня підвіска — незалежна, пружинна, причому доволі незвичайної будови: важелі на два плеча задньою «п'ятою» тиснуть на пружини, які розташовані майже під передніми сидіннями. 

Задня підвіска — ресорна. 

Гальмівна система від самого початку була комбінованою: спереду мала дискові гальма, а позаду — барабанні. З 2001 року дискові гальма встановлювалися також і позаду, а роком пізніше до списку стандартного обладнання увійшла антиблокувальна система ABS (Antiblockier system), які раніше пропонували лише як опцію. 

Гама силових агрегатів постійно змінювалася. Суттєві зміни сталися 2001 року, наступні — 2003 року, а потім ще декілька у 2006 році. 

Після рестайлінгу 2003 року автомобілі Master отримали не лише нові мотори, а й докорінно змінену передню частину корпусу та інтер'єр. З'явилася нова решітка радіатора, нові бампери, фари, потужний трилітровий турбодизель та шестиступенева коробка передач. 

Третє покоління Renault Master (2010 — наш час)

Третє покоління стартувало одразу у трьох втіленнях: Movano, Nissan NV400 та власне Renault Master. Весь ряд цих виключно комерційних автомобілів відповідав тепер зовнішньому вигляду класичних кузовів Renault: чіткі лінії, фари краплеподібної форми, масивний бампер. Солідність та надійність автомобіля підкреслює захист панелей кузова, розташований позаду і спереду. Світлосигнальна техніка продовжує лінію Renault, котра проходить через весь їхній модельний ряд. 

Кузов

Мал. 1. Для автомобілів Renault Master II було три колісних бази та три висоти. При цьому передні двері однакові на всі бази, а для бічних та задніх – два варіанти за висотою: на низьку базу одні двері, а на середню та високу — інші.

Мал. 2. Автомобіль до рестайлінгу, вигляд спереду. Nissan / Renault / Opel відрізняються лише завдяки значку. Уточнювати колір поворотника.

Мал. 3. Автомобіль до рестайлінгу, вигляд ззаду. Без варіантів.

Мал. 4. Автомобіль після рестайлінгу, вигляд спереду. Змінився капот, крила, фари, поворотники, решітка радіатора, бампер.

Nissan / Renault / Opel відмінності:

• значок та форма решітки, взаємозамінні,
• бампер Opel – поворотник в бампері, війки під фарами,
• бампер Nissan / Renault – поворотник під фарою, Nissan / Renault відрізняються декором решітки бампера.

Усі бампери взаємозамінні.

Мал. 5. Автомобіль після рестайлінгу, вигляд ззаду. Без варіантів.

Мал. 6. Дзеркала до / после рестайлінгу різні.

Мал. 7. Протитуманні фари до /после рестайлінгу різні.

На автомобіль Renault Master II (Movano, Interstar) встановлюються такі ж двері, як і на Renault Mascott 04- та Iveco E3 (бортовому). Відповідно, однаковим буде опускне скло та трикутники, внутрішня ручка, склопідіймачі. Внутрішня ручка така ж, як на Renault Logan.

Двигун та КПП

Ходова

Підвіска

Передня підвіска — незалежна, пружинна. Задня підвіска — ресорна. Також були варіанти з задньою пневмопідвіскою. 

Підвіска цього автомобіля мала наступні варіанти по ходу: до 2001 року — лише 15 ход, після 2001 року — лише 16 ход. 

Передня підвіска

Верхні важелі мали варіанти: R15 та R16. Важелі однакові, відрізняються литтям, за геометрією ідентичні, можна поставити R16 на R15, але не навпаки, через те, що після 2001 року двигуни стали важчими. 
На верхніх важелях були присутні дві кульові опори, ці важелі запитують через вартісний сайлент блок. 

Пружини варіантів не мали.

Нижні важелі мали варіанти: R15 та R16. Кульова опора знімна, часто запитують стяжний болт важеля, який закисає між сайлент блоками, його доводиться розпилювати, щоб зняти.  

Передня балка варіантів не мала, вирізняється своєю надійністю. 

Поворотні кулаки мали варіанти: R15 та R16. R16 відрізнявся наявністю антиблокувальної системи ABS та діаметром під кульову 22 мм та 24 мм. На R15 також встановлювалася ABS, є кріплення під неї.

Ступиця передня мала варіанти: R15 та R16.

Передній стабілізатор мав два варіанти за товщиною: на R15 — 22 мм, на R16 — 25 мм, але вони взаємозамінні. 

Передні амортизатори мали два варіанти за тиском, а також за довжиною, що трапляється досить нечасто. Стабілізатори продаються з втулками, які ми завжди тримаємо в наявності, бо при зніманні амортизатора вони залишаються на важелі. 

Задня підвіска

Ресори мали два варіанти за матеріалом: метал та пластик. Металеві — 1- та 2-листкові — мали варіанти за товщиною біля стяжного болта 15 мм/18 мм/22 мм. Пластикова ресора не мала варіантів. На пластиковій і металевій ресорах були різні стремянки, у випадку заміни пластик/метал продаємо зі стремянками. 

Балка задньої підвіски мала два варіанти: R15 та R16. Голі та не взаємозамінні. 

На R16 є варіанти: під ABS / без ABS /є кріплення під стабілізатор / немає. 

Задній амортизатор не мав варіантів, до нас приїжджають амортизатори без втулок. 

Задня ступиця мала такі варіанти: під барабан на R15 (без альтернатив) та під диск на R16 (з ABS / без ABS), але кільце ABS можливо переставити. 

Гальмівна система

Гальмівна система до 2001 року передбачала: спереду — дискові гальма, позаду — барабанні, хід на R15. Після 2001 року: спереду — дискові гальма, позаду — дискові гальма, хід на R16. За рік до списку стандартного обладнання увійшла ABS, що раніше була додатковою опцією. 

Передня гальмівна система:

Супорт до 2001 року на R15 під вентильований диск 280 мм

Супорт після 2001 року на R16 під вентильований диск 305 мм. Мали варіанти під ABS / без ABS, що відрізнялися кількістю трубок на супорті. 

Гальмівний диск до 2001 року — вентильований на 280 мм.

Гальмівний диск після 2001 року — вентильований на 305 мм.

Задня гальмівна система: 

Барабани використовувалися до 2001 року на R15 (варіантів не було).

Гальмівні механізми (варіантів не було), лівий гальмівний циліндр з прокачування, правий — без.  
Гальмівні диски використовувалися після 2001 року на  R16. Діаметр 305 мм, не вентильовані.
Супорти без варіантів, під диск 305 мм. На них встановлено механізм ручника, що є «хворим місцем». 

Приводи

Мали варіанти: практично на кожен об'єм вони різні. Схема є на малюнку. 

Відео