Звідки машина? Як розшифрувати українські автомобільні номери

Стандарт номерних знаків в Україні змінювався неодноразово – відповідно до умов законодавства та дорожнього руху, а також поточної ситуації в країні. Наразі в цій галузі чинним є ДСТУ 4278:2019, вдосконалення попереднього ДСТУ 4278:2004. Саме тоді, в 2004 році, українські номери стали такими, якими ми звикли їх бачити зараз. Але так було не завжди, тому почнемо з маленького екскурсу в історію.

Радянські часи

Оскільки номерні знаки, видані до чинного ДСТУ, згідно з законом підлягають обов’язкову обміну тільки під час проведення реєстраційної операції, водії мають право використовувати на своїх транспортних засобах будь-які законно видані номери попередніх стандартів. І це стосується навіть тих номерів, що були видані до Незалежності України. З них і почнемо.

«Чорні» або «брежнєвські»

Номери ГОСТ (ДСТУ) 3207-58, які масово почали видаватися в 1967 році, в обов’язковому порядку відміняли дію раніших стандартів, тому вони навіть теоретично є найстарішими серед тих, які можна побачити на наших дорогах. І дійсно, іноді це трапляється. З трьох букв перші дві позначають область, де був зареєстрований автомобіль. Наприклад, «КИ» – це місто Київ, «КХ» – Київська область. Більшість зі сполучень букв обрано інтуїтивно: «ОД» належить Одесі, «ПО» – Полтаві і тому подібне. Однак траплялися й винятки, особливо в других або третіх серіях («ХТ» для Києва) – однієї часто не вистачало.

«Білі радянські»

Перед Олімпіадою 1980 року був розроблений наступний ГОСТ 3207-77. Тепер букви стали чорними, а фон – навпаки білим. Позначення регіонів залишилися ті самі, але трохи змінився принцип маркування: три букви підряд тепер були лише в номерах державних авто, а у приватних третю, змінну, літеру винесли наперед, ліворуч від цифр. Це був останній радянський тип номерів, за його зразком були створені перші суто українські, перехідні, номерні знаки часів Незалежності. 

Номери Незалежної України 

Номери, які було запроваджено на початку 1992 року, нічим не відрізнялися від радянських, окрім рясного використання літер І та Я. Наприклад, для Києва додалася серія «КІ», для Одеси – «ОЯ» та «ОІ». Небагато змін приніс і перший національний  ДСТУ 25/88-94, хіба що на номерах ліворуч від літер вперше з’явився клаптик з українським прапором і міжнародним кодом України – UA. Напис посунувся, але комбінації літер та цифр залишилися старими.

Стандарт 1997 року

Суттєвих змін українські автомобільні номери зазнали в 1997 році, коли набув чинності ДСТУ 3650-97. За ним на номерах містилося вже не чотири, а п’ять цифр, а буквений код регіону дублювався цифровим. По суті, це було калькою на принцип нумерування в російській федерації – як і те, що регіональні цифри були меншими за розміром і розташовувались під державним прапором.

Ще однією істотною відмінністю цього типу номерів була наявність на знаках тільки тих літер українського алфавіту, які співпадали з відповідним написанням у латинському. Зроблено це було згідно вимогам міжнародної Конвенції «Про дорожній рух», яку ратифікувала Україна. Відтоді  українським водіям під час подорожей за межі країни стало необов’язково замінювати свої номери на спеціальні закордонні.

Крім того, цей ДСТУ передбачав номери для спеціальних категорій транспортних засобів: поліцейських (білі літери та цифри на синьому фоні) та військових (на чорному). Крім того, вперше так звані транзитні (тимчасові) номери перестали бути паперовими та кріпитися до скла, а отримали звичайну форму для стандартних місць, також із білими знаками, але на червоному фоні. 

Сучасний стандарт

Із моменту набуття чинності ДСТУ 4278:2004 українські номери отримали той вигляд, у якому їх можна бачити, а також отримати у МРЕВ дотепер. Це, якщо брати таблички для звичайних авто, вісім знаків, 4 букви та 4 цифри, одного розміру та шрифту. Спочатку йдуть 2 букви, що позначають регіон (дрібні цифри зникли), потім цифри та 2 букви серії.

Усі подальші ДСТУ не відміняли, а тільки корегували та доповнювали стандарт. У 2012 році змінився початковий вигляд української символіки в лівій частині, раніше це був великий прапор, тепер – сегмент темно-синього кольору з маленьким прапорцем і написом UA. Наразі в нас існує 15 типів (і більше двадцяти підтипів) номерних знаків.

З головних змін ДСТУ 4278:2004 та наступних:

• Додано жовтий фон для транспортних засобів, які використовуються для перевезення людей на комерційній основі.

• Додано зелений колір шрифта для номерних знаків електромобілів. Передбачені навіть спеціальні серії для електротаксі.
• Дозволено замовляти та встановлювати іменні номери з кількістю символів від 3 до 8, додатково до основного номерного знака.
• З 2021 року деякі державні служби: ДСНС, ДПС, Національна Гвардія тощо, отримали нові номери. Вони виглядають як звичайні, також на білому фоні, але замість останньої літери серії на них нанесено герб відповідної служби.
• З грудня 2022 року на номерних знаках, оформлених онлайн, не вказуються коди регіонів, їх заміняє код, що визначає спосіб отримання: ED, DC – для авто, що оформлені через «Електронний кабінет водія» та DI, PD – через портал «Дія».
• 14 квітня 2023 року Верховна Рада України заборонила використання символіки військового російського вторгнення в Україну з літерами «Z» та «V», тому відтоді отримати або замовити номери з такими символами неможливо. Однак їх досі можна побачити на деяких номерних знаках електромобілів.  

Цікаві факти про українські номери

На відміну від інших країн, де також використовуються кириличні абетки, в Україні на автомобільних номерах не застосовується літера «У», яка, по суті, присутня в латинській.

Хоча спочатку планувалося використовувати тільки ті літери, що збігаються в українському та латинському алфавітах, зараз активно застосовують латинські літери в серіях причепів, спецслужб, електромобілів та інших. 

Серії в номерах для автомобілів видаються з початку абетки, притому не української, а латинської: АА, АВ, АС і т. д. А для причепів – навпаки (ХХ, ХТ, ХР…).

Україна – одна з небагатьох країн, де дублі номерних знаків можна виготовити в будь-якій кількості. В деяких країнах Європи така можливість суттєво обмежена.

Сподіваємось, що стаття була для вас корисною. Та нагадуємо, що фахівці спеціалізованих СТО Master Service завжди готові до боротьби з будь-якими несправностями вашого автомобіля. Ми маємо спеціалізоване обладнання, в тому числі власної ТМ MSG Equipment, окремі ремцеха для ремонту агрегатів, великий асортимент запчастин та комплектуючих на складах. 

Наші СТО знаходяться у Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі та Львові. Відправляємо запчастини по всій Україні. 

Записуйтесь на діагностику та ремонт по телефонам філій, або лишайте заявку в формі на сайті. Наші фахівці завжди готові надати вичерпну інформацію по ремонту авто. Або записати на діагностику на зручний для вас час.

Master Service - робимо те, за що інші навіть не беруться.