Як управляти танком?

І ні, ми зараз не про World of tanks або симулятори. Ми говоримо про реальні бойові машини, які одним пострілом можуть спокійно рознести будинок. Чому заговорили на цю тему? А чому б і ні. Танк - теж самохідна машина, і ним теж якось керують.

Тому відволічемося від рейок і насосів і поговоримо про системи управління рухами танків.

Історія танкових систем управління

Першим танком, який використовували в бойових діях, став британський важкий танк Mark I. Це сталося 15 вересня 1916 року під час битви на річці Сомма. У першій в історії танковій операції брали участь 144 танкісти на 18 танках Mark I.

Перший британський важкий танк Mark I

Відтоді минуло понад 100 років. За цей час світове танкобудування зробило крок далеко вперед, а кожне наступне покоління танків було потужнішим, швидшим, міцнішим і небезпечнішим за попереднє. Само собою, що системи управління танком також постійно модернізували та покращували, щоб додати танкам маневреності, рухливості, стійкості та прохідності.

То який же вигляд має рульове управління танків? Зараз дізнаєтеся.

Одразу уточнимо, що і в старих, і в сучасних танках немає рульового управління у звичайному розумінні цієї фрази. Немає рульової рейки або редуктора, немає електропідсилювачів або гідропідсилювачів керма.

Почнемо з рульового управління перших танків, таких як Mark I. Щоб керувати першим британським танком, потрібна була злагоджена робота половини команди (тобто 4-х із восьми членів екіпажу):

• водій танка перемикав центральну механічну 2-х ступінчасту коробку передач і координував роботу інших членів команди;
• командир танка керував бортовими гальмами;
• два помічники водія відповідали за роботу бортових коробок передач.

Бортові коробки передач і гальма з'єднували з ведучими задніми колесами. Коли танк рухався прямо, обидва колеса крутилися з однаковою швидкістю за рахунок роботи центральної коробки передач.

Щоб розвернути танк, наприклад, праворуч, головний водій перемикав центральну коробку передач танка на першу швидкість і давав команду на розворот у потрібний бік. Помічник водія, який відповідав за роботу лівої бортової коробки, перемикав механізм на другу швидкість, щоб ліва гусениця почала рухатися швидше за праву, і танк почав розвертатися вправо. Потрібно повернути вліво? Другий помічник водія збільшував швидкість руху правої гусениці.

Коли танк закінчував поворот у потрібний бік, помічники водія перемикали коробки на однакові швидкості та вирівнювали бойову машину. Бортові гальма використовували, щоб зменшити кут розвороту і швидше повернути танк у потрібний бік. Перші танки не мали заднього ходу, тому щоб поїхати у зворотному напрямку, танк розвертали на 180 градусів.

Проривом стало рульове управління танка Mark V, адже керувати танком могла одна людина. Mark V став першим танком, у якому позбулися бортових коробок передач, замінивши їх бортовими фрикціонами, і обладнали повноцінне робоче місце для водія.

Трофейний британський Mark V на постаменті в Луганську

Тепер, щоб повернути танк у потрібний бік, водій просто смикав за кермові важелі, яких було два - правий і лівий. Важелі відповідали за роботу, відповідно, правої і лівої гусениць. Потрібно повернути праворуч? Водій тягнув правий важіль на себе, правий фрикціон уповільнював швидкість руху правої гусениці, і танк повертає вправо. До слова, на Mark V уже стояла не 2-х, а 4-х ступінчаста механічна коробка передач і тепер водій міг краще коригувати кут повороту на різних швидкостях.

Після перших вдалих польових випробувань важільну систему управління почали використовувати і в інших танках. Британці, французи, росіяни, німці, італійці, шведи, американці, японці та китайці встановлювали важільну систему або її модифікації у свої танки. Конструкція системи настільки проста і невибаглива, що радянські танкобудівники використовували важелі для управління танками аж до 1980-х років. Китайські та японські танки також довгий час оснащували тільки важільними системами управління.

Водночас інженери інших країн постійно працювали над новими системи управління бойовими машинами. Знову відзначилися британці, які 1919 року провели перші польові випробування танків із кермом, а не важелями. Першими танками з кермовим, а не важільним управлінням, стали машини Vickers A4E11 і A4E12. До речі, обидва танки були плаваючими.

У 1933 році вже радянські вчені замінили важелі на кермо. Першим радянським танком із кермом став плавучий Т-37А. Однак, така система управління була дорожчою і складнішою за звичну важільну. Тому в СРСР від рулів у танках швидко відмовилися.

А ось союзники, а потім головні суперники СРСР у Другій світовій війні виявилися набагато далекогляднішими. Ще в 1930-ті роки німці почали масову модернізацію танків та інших бойових машин. У результаті німецькі танки стали першими не плаваючими танками, якими керували за допомогою штурвалів, схожих на звичайне кермо. А найпопулярнішим німецьким танком із таким кермовим керуванням став Panzerkampfwagen VI Ausf. H1 або простіше кажучи "Тигр".

Відреставрований німецький "Тигр"

Органами управління "Тигром" були кермо, педалі газу, зчеплення і гальма, два важелі основного і допоміжного стоянкового гальма, важіль коробки передач. З боків від сидіння встановлювали аварійні важелі управління, які використовували, коли основна система управління виходила з ладу. По суті, щоб навчитися керувати танком, достатньо було вміти керувати автомобілем.

Тепер водієві танка, щоб повернути машину вправо або вліво, потрібно було просто повернути кермо в потрібному напрямку. Як і раніше кут повороту залежав від швидкості руху танка. "Тигри" обладнали 12-ти ступінчастими коробками передач - 8 передач для руху вперед і ще 4 передачі для заднього ходу. І хоча німецькі "смугасті" були дуже важкими, досвідчений механік-водій міг розвернути танк на 360 градусів практично на місці. І все завдяки заднім передачам. Під час розвороту одна з гусениць рухалася вперед, а друга - назад, щоб забезпечити розворот на місці. Під час поворотів у русі одна з гусениць просто рухалася швидше за іншу.

Німецькі важкі танки, які будували після "Тигра", оснащували рулями. А під час Другої світової війни німці переобладнали велику кількість середніх і легких танків, самохідних протитанкових і артилерійських установок, і замінили старі важелі управління на більш досконалі рульові системи.

Як ви думаєте, хто ще здогадався масово замінити старі важелі в танках на кермо? Ні, не британці. Цими розумниками стали американці, хоча вони прийшли до такого рішення набагато пізніше за німців. Наймасовішим американським танком зі штурвалом був М4 "Шерман". Танки "Шерман" брали участь у Другій світовій війні і були набагато рухливішими і маневренішими за німецьких важкоатлетів.

Американський Sherman M4A4 в одному з французьких історичних музеїв

Робоче місце водія "Шермана" було обладнане штурвалом, двома важелями гальм (для правої та лівої гусениць), педаллю зчеплення, важелем 5-ти ступеневої коробки передач, ручним стоянковим гальмом, а також ножним і ручним акселератором. Важелі гальм були обладнані сервотроніками, які виконували роль підсилювачів. У МКПП було 4 швидкості для руху вперед і одна задня передача.

Після Другої світової війни більшість танків випускали зі штурвалами і кермами, а важелі використовували тільки як аварійну систему управління для випадків, коли основна система управління виходила з ладу. Згодом навіть закостенілі російські та китайські танкобудівники почали ставити в танках штурвали замість важелів.

Сучасні системи управління танками

Нині більшість танків, які стоять на озброєнні країн світу, обладнані модернізованими системами управління, але головним інструментом для поворотів машин був і залишається схожий на автомобільне кермо штурвал.

Яскравий приклад сучасної бойової машини зі штурвалом - український танк БМ "Оплот", який входить до десятки найкращих танків світу. Екіпаж танка складається з 3-х осіб - командира, механіка-водія і навідника. Місце водія танка "Оплот" обладнане штурвалом, педалями газу і гальма, важелями 12-ти ступеневої автоматичної КПП і стоянкового гальма.

Польові випробування українського танка БМ "Оплот"

Французький AMX-56 Leclerc - ще один представник танкової індустрії з чудово збалансованою системою управління. До речі, французький танк вважається одним із найбільш маневрених у світі.

Однак не варто думати, що танкові інженери зупинилися на досягнутому і досі ніхто не вигадав альтернативної системи управління танком. Однією з альтернатив танковим штурвалам можуть стати... джойстики.

Починаючи з 2013 року російські інженери працюють над новою системою управління для танка Т-90МС, яка дасть змогу замінити штурвали технологічними і високоточними джойстиками. Така модернізація дасть змогу скоротити кількість екіпажу до 2-х осіб - командира, який також виконуватиме роль водія, і навідника. При цьому в танку "про запас" залишать обладнане місце водія зі штурвалом. Таким чином, якщо джойстик вийде з ладу, командир може пересісти на старе місце водія і продовжити керувати танком.

Тож, хто знає, можливо, сучасні геймери, які щосили рубаються в танкові симулятори на комп'ютерах і приставках, через 5-10 років стануть дуже затребуваними військовими кадрами завдяки навичкам керувати віртуальними бойовими машинами за допомогою звичайних ігрових джойстиків. Поживемо - побачимо!